В Україні вшанують 500-річчя автора вислову "Ruthenorum me esse..."

Заходи, присвячені 500-річчю Станіслава Оріховського, відбуватимуться упродовж 2013 року в Києві, Львові та Переяславі-Хмельницькому.

Про це ІП повідомили організатори.

Серед запланованих заходів на вшанування українського мислителя часів Речі Посполитої - конкурс молодих науковців, низка круглих столів та міжнародна конференція.

Ініціативу святкування, що належить інтернет-проекту medievist.org.ua, у 2012 р. підхопили понад десяток вітчизняних та закордонних академічних установ. Наразі організатори презентували графік основних заходів і закликають усіх охочих взяти участь в анонсованих подіях та долучитися до створення нових.

Мета Оріховіани-2013 – познайомити українців із давно замовчуваною сторінкою історії: латиномовною українською літературою та одним з її талановитих авторів - Станіславом Оріховським (Роксоланом).

Станіслав Оріховський (1513 – 1566) – отримав ґрунтовну вищу освіту, навчаючись у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському університетах, з метою вдосконалення своїх знань відвідав Венецію, Рим, Лейпціг.

Товаришував з Альбрехтом Дюрером, Ульріхом фон Гутеном, Лукасом Кранахом-старшим. Автор численних праць латинською та кількох – польською мовами, присвячених переважно питанням державного устрою та релігії.

Одним із перших в європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади, натомість надавав перевагу договірній теорії походження держави, яку вважав спілкою громадян, пов’язаних правом і спільною користю.

Візитівкою автора у новітній історії стало гасло "Ruthenorum me esse et libenter profiteor" – "Я русин, і охоче про це проголошую".

Серед його праць, перекладених українською В. Литвиновим та М. Трофимуком: історико-політичний трактат "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу", промови "Про турецьку загрозу", "Лист до короля Сигізмунда", "Промова у справі закону про целібат", послання "До римського папи Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу", присвячені цій же болючій проблемі етикетний твір "Промова на похороні польського короля Сигізмунда Ягелона", історіобіографія "Життя і смерть Яна Тарновського", практично, автобіографія у формі листа – "До Яна Франциска Коммендоні про себе самого".

Першим заходом Оріховіани-2013 стане круглий стіл, присвячений впливу життя і творчості С. Оріховського на розвиток української суспільно-історичної думки, що відбудеться 10 січня 2013 р. у київській "Просвіті".

Завершальними заходами відзначення 500-річчя С. Оріховського стануть конференція у Переяславі-Хмельницькому (3-4 жовтня 2013 р.) та вручення нагород переможцям конкурсу праць молодих науковців (11 листопада 2013 р.).

Детальніше про графік проведення заходів та умови участі: medievist.org.ua

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.