В Україні вшанують 500-річчя автора вислову "Ruthenorum me esse..."

Заходи, присвячені 500-річчю Станіслава Оріховського, відбуватимуться упродовж 2013 року в Києві, Львові та Переяславі-Хмельницькому.

Про це ІП повідомили організатори.

Серед запланованих заходів на вшанування українського мислителя часів Речі Посполитої - конкурс молодих науковців, низка круглих столів та міжнародна конференція.

Ініціативу святкування, що належить інтернет-проекту medievist.org.ua, у 2012 р. підхопили понад десяток вітчизняних та закордонних академічних установ. Наразі організатори презентували графік основних заходів і закликають усіх охочих взяти участь в анонсованих подіях та долучитися до створення нових.

Мета Оріховіани-2013 – познайомити українців із давно замовчуваною сторінкою історії: латиномовною українською літературою та одним з її талановитих авторів - Станіславом Оріховським (Роксоланом).

Станіслав Оріховський (1513 – 1566) – отримав ґрунтовну вищу освіту, навчаючись у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському університетах, з метою вдосконалення своїх знань відвідав Венецію, Рим, Лейпціг.

Товаришував з Альбрехтом Дюрером, Ульріхом фон Гутеном, Лукасом Кранахом-старшим. Автор численних праць латинською та кількох – польською мовами, присвячених переважно питанням державного устрою та релігії.

Одним із перших в європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади, натомість надавав перевагу договірній теорії походження держави, яку вважав спілкою громадян, пов’язаних правом і спільною користю.

Візитівкою автора у новітній історії стало гасло "Ruthenorum me esse et libenter profiteor" – "Я русин, і охоче про це проголошую".

Серед його праць, перекладених українською В. Литвиновим та М. Трофимуком: історико-політичний трактат "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу", промови "Про турецьку загрозу", "Лист до короля Сигізмунда", "Промова у справі закону про целібат", послання "До римського папи Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу", присвячені цій же болючій проблемі етикетний твір "Промова на похороні польського короля Сигізмунда Ягелона", історіобіографія "Життя і смерть Яна Тарновського", практично, автобіографія у формі листа – "До Яна Франциска Коммендоні про себе самого".

Першим заходом Оріховіани-2013 стане круглий стіл, присвячений впливу життя і творчості С. Оріховського на розвиток української суспільно-історичної думки, що відбудеться 10 січня 2013 р. у київській "Просвіті".

Завершальними заходами відзначення 500-річчя С. Оріховського стануть конференція у Переяславі-Хмельницькому (3-4 жовтня 2013 р.) та вручення нагород переможцям конкурсу праць молодих науковців (11 листопада 2013 р.).

Детальніше про графік проведення заходів та умови участі: medievist.org.ua

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.