Гостиний Двір і Генуезьку фортецю хочуть відновити в Реєстрі пам'яток

Колегія Головної Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) розглянула питання повернення Гостинного двору та Генуезької фортеці до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Про це повідомив член Головної ради УТОПІК, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, УТОПІК подав документи з цього приводу до Міністерства культури України.

"Дивовижно, що Генуезька фортеця була не в реєстрі, - зазначив Бригинець. - Усі одностайно підтримали її включення. Що стосується Гостинного двору, то його пропонується внести не як пам’ятку історії, а як пам’ятку містобудування".

Дивіться також:

Республіка Гостиний Двір. СЛАЙДИ

Історія Гостиного Двору. ФОТО

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.