Київрада дозволила переробку Гостиного двору в супермаркет

Київрада виділила "Укрреставрації" земельну ділянку, на якій розташований Гостиний двір. Один гектар землі на Подолі оцінили в 100 млн доларів.

Про це повідомляє DT.ua.

Голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець зауважив, що Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) звернулося до Міністерства культури з пропозицією внести будівлю Гостинного двору до Державного реєстру нерухомих пам’яток не як пам’ятку історії, а як пам’ятку містобудування.

За словами депутата, в країнах Європи є об’єкти, які були зруйновані, наприклад, під час Другої світової війни, "потім, у 1950-х їх відбудували не зовсім так, як було, але відбудували, і зараз ці об’єкти охороняються ЮНЕСКО як пам’ятки історії".

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Дивіться також: "Хто допоміг украсти Гостиний двір. Прізвища і фракції"

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.