Митники знайшли унікальний старообрядницький хрест. ФОТО

У міжнародному пункті пропуску "Станція Вадул-Сірет" (українсько-румунський кордон) під час здійснення митного контролю ручної поклажі громадянина Росії співробітниками митниці виявлено фрагмент ікони та старообрядницький хрест.

Про це повідомляє прес-центр Держмитслужби України.

Громадянин Росії прямував у приватних справах з Росії до Болгарії швидкісним потягом сполученням "Москва-Софія".

В ході здійснення митного контролю у шкіряному портфелі, що знаходився на нижній поличці купе, в поліетиленовому прозорому файлі митники виявили фрагмент ікони "Спас Вседержитель", який - за попереднім визначенням мистецтвознавців - є зразком продукції сакрального призначення іконописних артілей кінця XIX - початку XX століття.

Та справжньою знахідкою виявився старообрядницький напрестольний  хрест, який знаходився серед предметів одягу в господарській сумці.

Згідно з висновком державної мистецтвознавчої експертизи, хрест має значну історичну та культурну цінність, є рідкісним і унікальним типом старообрядницьких напрестольних хрестів та підлягає поданню для занесення до Державного реєстру національного культурного надбання.

Громадянин Росії виявлені предмети визнав своєю власністю. Однак, жодних дозвільних документів, передбачених законодавством України, які були б підставою для переміщення через митний кордон, не надав.

Співробітниками митниці розпочато справу про порушення митних правил за ознаками статті 472 Митного кодексу України. Виявлені предмети вилучені.

Про інші цікаві знахідки митників читайте і дивіться за темою "Митниця"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.