За контрабанду скіфських речей жінці загрожує до 7 років тюрми

У Харківській області співробітники Служби безпеки України спільно з митниками і прикордонниками затримали 23-річну харків'янку, яка намагалася вивезти з України колекцію цінних археологічних експонатів.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"За висновком експертів, археологічні знахідки належать до скіфського періоду і є культурними цінностями, мають історичне значення, - зазначили у прес-центрі управління СБУ в Харківській області. - Порушено кримінальну справу за ознаками ч.2 ст.15 та ч.1 ст.201 (замах на контрабанду культурних цінностей) Кримінального кодексу України. Стосовно жінки обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд".

Інформацію про заплановане вивезення культурних цінностей з України отримали співробітники СБУ. У ході митного огляду рейсового автобуса "Харків-Бірючий" на посту "Гоптівка" у спеціально обладнаній схованці в особистих речах жінки була виявлена ​​колекція з 133 предметів (у тому числі наконечників для стріл і копій, кинджалів скіфського періоду і давньогрецьких монет "дельфінчиків") .

Всі предмети старовини вилучено.

Якщо суд визнає харків'янку винною, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років з конфіскацією предметів контрабанди.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.