Країна скромно святкує 50-річчя першого українця в космосі

В Україні тривають заходи до 50-річчя з дня польоту в космос першого космонавта-українця - двічі Героя СРСР Павла Романовича Поповича.

Про це повідомляє прес-служба Державної космічної агенції.

12-15 серпня 1962 року відбувся перший в історії груповий космічний політ. На орбіту штучного супутникам Землі було виведено космічний корабель "Восток-4", пілотований першим космонавтом-українцем Павлом Романовичем Поповичем.

Попович став шостим землянином (четвертим з радянських космонавтів), який побував на орбіті.

11 серпня у Луганську на території Авіаційно-технічного музею пройшли урочисті заходи на честь цієї події. Гості музею могли ознайомитися з авіаційною технікою, яка використовується в СРСР і сучасній Україні, а також ознайомитися з експонатами в павільйонах авіаційних двигунів і автомобільної техніки. Відбувся мітинг.

13 серпня урочистості відбулися на батьківщині першого українця в космосі - в Узині Київської області. На них були присутні родичі Павла Поповича і безліч місцевих чиновників. Після промов присутні поклали квіти до пам`ятника Поповичу.

15 серпня урочисті заходи пройдуть і в Києві. Участь у них візьмуть доньки космонавта – Наталія та Оксана, брат – Петро Романович, ветерани космодрому Байконур – безпосередні учасники запуску космічного корабля "Восток-4", друзі, близькі, соратники Поповича.

Заходи пройдуть за наступним планом:

10.00 – 11.00 – урочистості на ДП ВО "Київприлад" (вул. Гарматна, 2 ), де неодноразово бував П. Р. Попович: покладання квітів до пам’ятника С.П. Корольову, відвідування музею ДП ВО "Київприлад", та фотовиставки, присвяченої 50-річчю польоту в космос першого українця.

11.30 – покладання квітів до меморіальної дошки П. Р. Поповичу на будівлі Міжнародної асоціації фізкультури та спорту, де Павло Романович мав робочий кабінет (вул. Володимирська, 65).

12.00 – зустріч з головою Державної космічної агенції, Героєм України Алексєєвим Ю.С., урочисте спецпогашення поштової марки та конверту, випущених ДП "Укрпошта" до ювілею.

17.00 – урочистий вечір в Російському центрі науки та культури (вул. Борисоглібська, 2).

Як відомо, під час соцопитування, проведеного у квітні 2011 року, тільки 3% респондентів згадали прізвище першого українського космонавта.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.