У Львові, Києві та Одесі встановили Сталіна, який пісяє. ФОТО

У Львові встановили пам’ятник Сталіну, який стоїть на колінах зі спущеними до колін штаньми і зв'язаними за спиною руками. Напередодні акція гучно анонсувалася від імені неіснуючої лівої організації.

Про це повідомляє Galinfo.

Пам'ятник короткий час простояв в одному з прохідних дворів, що виходить на площу Ринок.

Дерев'яний муляж пофарбовано бронзовою фарбою. Він є фігурою Сталіна в людський зріст із спущеними брюками.

"У Брюсселі є пісяючий хлопчик, у Львові буде, якщо городяни захочуть, пісяючий Сталін", - сказав представник організації "Братство", яка ініціювала встановлення пам'ятника, Віталій Чорний.

Далі Сталіна повалили і закидали мотлохом. З'явилася міліція, яка склала протокол.

Аналогічні "пам'ятники" встановили в Одесі біля Карантинної стінки і в Києві на Подолі. Напередодні акція гучно анонсувалася від імені неіснуючої лівої організації.

Сталін на Подолі. Фото: ФБ Марини Фролової

Як відомо, у грудні 2011 року комуністи та їхні прихильники поклали квіти до "місця майбутнього пам'ятника" Сталіну на Європейській площі у Києві.

У березні 2011-го член ЦК КПУ Юрій Соломатін ініціював громадські слухання щодо встановлення пам'ятника Сталіну в Києві.

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.