Митники вилучили 33 старовинні монети. ФОТО

Митники спільно з прикордонниками виявили факт можливого незаконного переміщення через митний кордон України 33 старовинних монет, що можуть становити історичну та культурну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

Монети виявили під час митного контролю та оформлення багажу пасажирів авіарейсу "Харків-Відень". Громадянин Канади самостійно обрав спрощений режим митного контролю - "зеленого коридору".

Проте під час проходження валізи громадянина через рентген виявилось, що чоловік серед особистих речей приховав монети у великій кількості.

Серед одягу, у пластиковій коробці, разом із сучасними монетами, що значно ускладнювало виявлення, були виявлені 33 монети білого і жовто-коричневого кольорів, які мають ознаки історичної цінності.

Фото Держмитслужби

Монети датовані XVIII, XIX, XX століттям та випущені у часи Російської імперії, Латвійської Республіки, СРСР, Речі Посполитої, Французької Республіки та Німеччини. Зі слів правопорушника вартість монет складає 1250 грн.

Згідно з законодавством України переміщення історичних та культурних цінностей здійснюється із поданням відповідних дозвільних документів. Громадянин Канади не дотримався правил перетину кордону, а тому отримав протокол про порушення митних правил.

Монети вилучено і передано для зберігання на склад митниці.

Справжню історичну  та культурну цінність вилученого буде встановлено за результатами експертного дослідження. У випадку підтвердження  історичної значущості монет, вони будуть передані до одного із музеїв.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.