Дніпровські схили віддали під забудову

Тимчасова контрольна комісія Київради з вивчення ситуації, що склалася навколо забудови Паркової дороги, заявляє про наміри різних компаній збудувати 14 об'єктів на дніпровських схилах у Києві.

Про це повідомив депутат Київради від фракції "БЮТ-Батьківщина" у Київраді Олександр Бригинець.

За словами депутата, на сьогодні 14 компаніям видані містобудівні умови і обмеження забудови на Праковій дорозі.

Зокрема, компанії "Амадеус Ко" надана земділянка 2,183 га на Парковій дорозі під будівництво об`єкта транспортної та інженерної інфраструктури (вертолітного майданчика) з граничною забудовою ділянки у 40%. Гранична висота будівлі не визначена, і, згідно з рішенням, визначиться "технологічною необхідністю обумовленою завданням на розміщення інженерно-транспортного комплексу".

Kомпанії ТОВ "Астера-С" надана земділянка на Парковій дорозі, 6-10 під будівництво готельно-адміністративно-розважального комплексу з наземним і підземним паркінгами.

ДУСі отримала земділянку на Парковій дорозі, 3-5-7 під експлуатацію та обслуговування нежитлових приміщень, компанія "Атіка" отримала ділянку на Парковій дорозі, 3 під спортивно-оздоровчий комплекс, компанія "Курені" – ділянку на Парковій дорозі, 4 під будівництво готельно-ресторанного комплексу.

КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" виділили ділянку на Парковій дорозі, 8-Б під будівництво будівель і споруд підприємства, Печерській райраді – для будівництва дитячого майданчика та гостьової автостоянки.

TОВ "Шевченко, Дідковський і Партнери" отримали землю підбудівництво офісно-спортивного комплексу,  ТОВ "Ведмідь" – під будівництво тенісного клубуТОВ "Альянс-Центр" – під зведення ресторану.

Дочірня компанія НАК "Нафтогаз" отримала землю на Парковій дорозі, 3/5,7 під адміністративно-офісний будинок, компанія "Курені" – ділянку на Парковій дорозі, 4 під реконструкцію ресторану та гостьової автостоянкиТОВ "Гранд Буд" – на Парковій дорозі, 4 під будівництво готельно-розважального комплексу з підземним паркінгом, компанії "Профіль" – на Парковій дорозі, 16 під реконструкцію існуючого ресторанного комплексу.

У березні Бригинець повідомляв, що на Дніпровських схилах між стадіоном "Динамо" і вертолітним майданчиком планується побудувати дві багатоповерхівки.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.