Дніпровські схили віддали під забудову

Тимчасова контрольна комісія Київради з вивчення ситуації, що склалася навколо забудови Паркової дороги, заявляє про наміри різних компаній збудувати 14 об'єктів на дніпровських схилах у Києві.

Про це повідомив депутат Київради від фракції "БЮТ-Батьківщина" у Київраді Олександр Бригинець.

За словами депутата, на сьогодні 14 компаніям видані містобудівні умови і обмеження забудови на Праковій дорозі.

Зокрема, компанії "Амадеус Ко" надана земділянка 2,183 га на Парковій дорозі під будівництво об`єкта транспортної та інженерної інфраструктури (вертолітного майданчика) з граничною забудовою ділянки у 40%. Гранична висота будівлі не визначена, і, згідно з рішенням, визначиться "технологічною необхідністю обумовленою завданням на розміщення інженерно-транспортного комплексу".

Kомпанії ТОВ "Астера-С" надана земділянка на Парковій дорозі, 6-10 під будівництво готельно-адміністративно-розважального комплексу з наземним і підземним паркінгами.

ДУСі отримала земділянку на Парковій дорозі, 3-5-7 під експлуатацію та обслуговування нежитлових приміщень, компанія "Атіка" отримала ділянку на Парковій дорозі, 3 під спортивно-оздоровчий комплекс, компанія "Курені" – ділянку на Парковій дорозі, 4 під будівництво готельно-ресторанного комплексу.

КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" виділили ділянку на Парковій дорозі, 8-Б під будівництво будівель і споруд підприємства, Печерській райраді – для будівництва дитячого майданчика та гостьової автостоянки.

TОВ "Шевченко, Дідковський і Партнери" отримали землю підбудівництво офісно-спортивного комплексу,  ТОВ "Ведмідь" – під будівництво тенісного клубуТОВ "Альянс-Центр" – під зведення ресторану.

Дочірня компанія НАК "Нафтогаз" отримала землю на Парковій дорозі, 3/5,7 під адміністративно-офісний будинок, компанія "Курені" – ділянку на Парковій дорозі, 4 під реконструкцію ресторану та гостьової автостоянкиТОВ "Гранд Буд" – на Парковій дорозі, 4 під будівництво готельно-розважального комплексу з підземним паркінгом, компанії "Профіль" – на Парковій дорозі, 16 під реконструкцію існуючого ресторанного комплексу.

У березні Бригинець повідомляв, що на Дніпровських схилах між стадіоном "Динамо" і вертолітним майданчиком планується побудувати дві багатоповерхівки.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.