У Львові вандали закликати "давити жидів і хохлів"

Невідомі облили синьою і червоною масляною фарбою меморіал Жертвам Голокосту у Львові, а також іменні плити.

Про це сьогодні повідомили у Львівському товаристві єврейської культури ім. Шолом Алейхема.

На стіні меморіалу написали синьою фарбою з балончика напис, який принижує як євреїв, так і українців: „Дави жида и хохла”, а також кілька інших образливих висловів.

Меморіал розташований на проспекті В’ячеслава Чорновола - неподалік від центру міста.

 Фото: portal.lviv.ua

"Вражає байдужість людей, адже меморіал розташований біля автобусної зупинки, а синю фарбу видно з вікон маршруток, однак ніхто не звернувся в міліцію”, - зазначається у повідомленні.

Товариство єврейської культури має намір звернутися до мера міста Андрія Садового, міського управління МВС і в прокуратуру, щоб були прийняті відповідні заходи і покарані винні в акті вандалізму, - наголошується у повідомленні.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.