У Польщі встановлять пам'ятник воїнам УНР і УГА

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич зустрівся із генеральним консулом України в Республіці Польщі Владиславом Каневським з приводу заходів, присвячених увічненню українців, похований на території сучасної Польщі.

Про це повідомляє "ҐалІнфо" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Генеральний консул зазначив, що впродовж наступного місяця планує отримати реєстр всіх меморіальних місць на території його консульського округу (він охоплює три воєводства – Люблінське, Підляське та Підкарпатське), зокрема українських військових поховань.

За словами Владислава Каневського, всі ці місця мають бути належно впорядковані й пошановані.

Олег Панькевич зазначив, що Львівська обласна рада фінансово підтримує заходи із впорядкування українських поховань в РП та вшанування пам’яті українців, похованих на території сучасної Польщі.

Святослав Шеремета, який очолює комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля", зазначив, що найближчим часом в польському Ланцуті буде встановлено пам’ятник на кладовищі воїнів Армії УНР та УГА, виготовлений коштом обласної ради.

Крім цього, планується впорядкування українських кладовищ у Перемишлі, у селі Дубина Підляського воєводства та поблизу Любачева.

Також учасники зустрічі обговорили вшанування 65-ї річниці від початку операції "Вісла", зокрема про заходи, які відбудуться в Польщі та на Львівщині.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.