На Одещині Леніна розмалювали гаслом "Смерть донецьким окупантам" (ФОТО)

Сьогодні вночі невідомі обписали пам'ятник Володимиру Леніну в Ізмаїлі гаслами "Смерть донецьким окупантам" і "Люди, прокиньтеся".

Про це повідомляє "Думская.net".

Злочинці підписалися на постаменті статуї лідера більшовицької партії Російської імперії і засновника СРСР Володимира Леніна - "кличківці".

Керівник обласної організації партії "УДАР" Сергій Рахубенко заявив, що розцінює це як провокацію щодо його партії.

"Звичайно, я сподіваюся, що мало місце звичайне хуліганство, що це не інші політичні сили настільки опустилися, - сказав він. - Ми звернулися до міськрайонного відділу міліції і до куратора Ізмаїла від СБУ з проханням вжити всіх заходів для встановлення осіб та затримання зловмисників".

Витирати напис почали зі слова "Донецьким". Фото: Ігор Бутров, "Думская"

Правоохоронці кваліфікували подію як адміністративне правопорушення. Зараз працівники ізмаїльських комунальних служб намагаються очистити пам'ятник.

Нагадаємо, у травні 2011 року в Чернігові знищили бюст Леніна, написавши на постаменті "Янукович".

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.