У Харкові пошкодили пам'ятник Лесю Курбасу (ФОТО)

За місяць до 125-річчя режисера і засновника театру "Березіль" Леся Курбаса з пам'ятника на його символічній могилі вкрали горельєф і збили літери.

Про це повідомляє "МедіаПорт" із посиланням на Харківське відділення Спілки театральних діячів України.

Невідомі відбили бронзовий горельєф - портрет Леся Курбаса і букви, що складали його ім'я.

При цьому горельєф зник, а букви співробітники міського кладовища, де знаходиться символічна могила Курбаса, виявили на місці події. Можливо, злочинці викинули літери, виявивши, що вони зроблені не з металу, а з пластику.

На початку січня 2011 року пам'ятник на могилі Леся Курбаса вже був пошкоджений невідомими. Зник бронзовий напис на пам'ятнику. Вандалів досі не знайшли.

Пам'ятник у січні 2011 року. Фото: mediaport.ua

Тоді було прийнято рішення зробити напис на пам'ятнику з пластикових букв, пофарбованих під бронзу.

Місцеве відділення Спілки театральних діячів боїться, що за місяць, що лишився до 125-річного ювілею Леся Курбаса, не встигне відновити його портрет.

Представники Союзу вже зв'язалися з автором горельєфа - скульптором Семеном Якубовичем - щоб обговорити можливість виготовлення нового горельєфа, цього разу пластикового.

Нагадаємо, раніше у Харкові двічі знищували меморіальну дошку на честь патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Її відновили лише після того, як львівський мер домовився з харківським.

Пам'ятник у січні 2012 року

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.