У Харкові пошкодили пам'ятник Лесю Курбасу (ФОТО)

За місяць до 125-річчя режисера і засновника театру "Березіль" Леся Курбаса з пам'ятника на його символічній могилі вкрали горельєф і збили літери.

Про це повідомляє "МедіаПорт" із посиланням на Харківське відділення Спілки театральних діячів України.

Невідомі відбили бронзовий горельєф - портрет Леся Курбаса і букви, що складали його ім'я.

При цьому горельєф зник, а букви співробітники міського кладовища, де знаходиться символічна могила Курбаса, виявили на місці події. Можливо, злочинці викинули літери, виявивши, що вони зроблені не з металу, а з пластику.

На початку січня 2011 року пам'ятник на могилі Леся Курбаса вже був пошкоджений невідомими. Зник бронзовий напис на пам'ятнику. Вандалів досі не знайшли.

Пам'ятник у січні 2011 року. Фото: mediaport.ua

Тоді було прийнято рішення зробити напис на пам'ятнику з пластикових букв, пофарбованих під бронзу.

Місцеве відділення Спілки театральних діячів боїться, що за місяць, що лишився до 125-річного ювілею Леся Курбаса, не встигне відновити його портрет.

Представники Союзу вже зв'язалися з автором горельєфа - скульптором Семеном Якубовичем - щоб обговорити можливість виготовлення нового горельєфа, цього разу пластикового.

Нагадаємо, раніше у Харкові двічі знищували меморіальну дошку на честь патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Її відновили лише після того, як львівський мер домовився з харківським.

Пам'ятник у січні 2012 року

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.