У Києві розбито меморіальні дошки генералу Жукову - тягнибоківці

У ніч із 16 на 17 січня 2012 року в Деснянському районі Києва невідомі особи знищили обидві меморіальні дошки Жукову - на початку і в кінці вулиці, названої його іменем.

Про це повідомляє прес-служба партії "ВО "Свобода".

Біля місця, де розташовувалась одна із таблиць, лежало лише кілька уламків, решту частин не виявлено. Друга дошка зникла безслідно.

"Позитивно, що є такі люди, котрі не можуть терпіти спадку катів і самостійно беруться за справу встановлення національної та історичної справедливости, йдеться в партійній заяві. - Жуков – один із тих, хто віддавав накази знищувати українців. Йому належить фраза: "Чєм больше хахлов утопім в Днєпрє, тєм мєньше прідьотся іх вивазіть в Сібірь".

[Примітка ІП: Фраза про "хахлов" належить ветерану-фантазеру Юрію Коваленку і не підтверджена жодними історичними джерелами]

Також "свободівці" зазначають, що під час Корсунь-Шевченківської операції з наказу Жукова було кинуто проти добре озброєного німецького війська ненавчених українців, котрих у спину кулями гнали загороджувальні загони.

"Впродовж 24 днів цієї операції було знищено 770 тисяч вояків, переважно українців", - стверджується в заяві.

[Примітка ІП: за даними "Малого словника історії України (Київ, 1997), загалом у Корсунь-Шевченківській операції радянські війська втратили убитими близько 25 тисяч чоловік]

"Демонтаж меморіальної дошки Жукова – знакова подія для Києва, - зазначив голова "Студентської Свободи" Руслан Андрійко. - Приємно усвідомлювати, що кияни власноруч звільняються від окупаційних символів, яких у столиці ще дуже багато. Нашою пропозицією є перейменування вулиці Жукова на честь Олекси Дмитровича Алмазіва, який приблизно на території Деснянського району вів бої проти банд Муравйова, що рвалися до Києва".

Про інші випадки ушкоджень пам'ятників і меморіальних знаків читайте за тегом "вандалізм".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.