У Дніпропетровську посперечалися, вшановувати Петровського чи ні

Дніпропетровські політики влаштували перепалку під час проведення в місті круглого столу з приводу оцінки діяльності Григорія Петровського (на честь якого названо Дніпропетровськ).

Про це повідомляють "Коментарі".

Як повідомив секретар Дніпропетровського міськкому КПУ Євген Павленко, планується ряд просвітницьких заходів.

На думку Павленка, сьогодні Григорій Петровський, чиє ім'я увічнене в назві міста, несправедливо забутий городянами і українцями, незважаючи на те, що він вніс великий внесок в історію молодої соціалістичної держави, будучи депутатом Держдуми 4-го скликання [1912-1917 рр., від Російської імперії до Російської республіки - ІП], не раз виступав з вимогами відкривати школи, де викладання велося б українською мовою.

"Він один із тих радянських політиків, який відстоював ідею української мови та української культури, - заявив Павленко. - Григорій Іванович несправедливо забутий невдячними нащадками".

В особливу заслугу Петровському Павленко також поставив те, що він не образився на радянську систему за арешти членів своєї сім'ї.

Заяви комуністів викликали категоричне несприйняття з боку їхніх політичних опонентів.

"Будучи обраним до Держдуми Росії від блоку меньшовиків, примиренців і Української соціал-демократичної робітничої партії, він перекинувся до більшовиків, - сказав керівник Дніпропетровської обласної організації УНП Сокоринський. - Петровський підписав декрет про червоний терор, він має відношення до мільйонів жертв колективізації і голодомору. За ці дії Петровський несе повну відповідальність. Те, що наше місто досі носить прізвище ката - ганьба".

На бік УНП став заступник голови дніпропетровської міської організації "Батьківщини" Валерій Мурлян.

"Цього року ми святкуємо 80-річчя області. Неважко порахувати, що область була створена в 1932 році, - зазначив Мурлян. - У тому ж році керівник області Володимир Чернявський оголосив про те, що Дніпропетровщина зібрала рекордний урожай зернових, виконала всі плани із хлібозаготівель, а в 1933-му році люди тут вмирали від голоду,

Мурлян нагадав, що в той же час всеукраїнським старостою був Григорій Петровський, який проводив колективізацію, результатом якої став масовий голод:

"Дуже шкода, що сьогодні Дніпропетровськ носить ім'я цього "героя", йому поставлено пам'ятник, названо площу і вулиця. У Росії вже давно немає Ленінграда, Свердловська і Сталінграда, зате в Дніпропетровську досі існують райони Жовтневий, Кіровський, Ленінський і є задумки одну з вулиць назвати іменем Брежнєва".

Григорій Петровський - з 1917 року член Катеринославського [Катеринослав - назва Дніпропетровська у 1802-1926 роках] губернського комітету РСДРП (б), гласний міської думи і голова її більшовицької фракції.

Член Центрального комітету більшовицької партії у 1921-1939 рр. У 1926-1939 рр. - кандидат у члени Політбюро [керівного органу] ЦК.

Голова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету [найвищий орган державної влади УРСР - ІП]  у 1918-38 рр. Від імені боку УРСР підписав Договір про утворення СРСР і був одним зі співголів Центрвиконкому СРСР. А також був головою Всеукраїнського ЦК незаможних селян в 1920-1923 рр., займав важливі пости в Комінтерні.

У 1939 році зазнав критики за потурання "ворогам народу" з числа керівників Української РСР і знятий з усіх посад. В 1940 році директор московського Музею Революції Федір Самойлов (у минулому - теж депутат-більшовик IV Думи) влаштував його своїм заступником. У Музеї Петровський і працював до смерті (9 січня 1958).

Похований у Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.

Нагадаємо, у 2010 році дніпропетровська влада проігнорувала заходи з вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Читайте також: "Комсомольськ" на Дніпрі

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.