У Дніпродзержинську працює виставка подарунків генсеку Брєжнєву

Учора виповнилося 105 років від дня народження Леоніда Ілліча Брежнєва, Генсека ЦК КПРС (1966-1982 рр.). У музеї історії Дніпродзержинська є виставка, присвячена цьому видатному українцю.

Про це повідомляють "Коментарі".

У 1937 році Леонід Брежнєв обіймав посаду заступника голови Дніпродзержинського міськвиконкому, з 1938 року отримав підвищення по партійній лінії до Дніпропетровська.

Обіймав великі партійні посади в Молдові та Казахстані. У 1960 році призначений головою Президії Верховної Ради СРСР.

У 1964 році брав участь в організації зміщення Микити Хрущова, після чого очолив секретаріат ЦК КПРС.

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

Після того, як Брежнєв став генсеком, Дніпродзержинськ отримав нечувані привілеї. Місто змінилося на очах.

Сьогодні від колишньої слави у Дніпродзержинську залишився пам'ятний бюст на проспекті Леніна та меморіальних дошках на металургійному технікумі, який Леонід Ілліч очолював у 30-і роки, і на будинку, де жила його родина.

Ще одним нагадуванням про епоху Брежнєва є унікальна колекція подарунків главі держави, яка зберігається в музеї історії Дніпродзержинська, передана на початку 80-х років в місто.

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Сьогодні ця експозиція є основою виставки "... І особисто дорогому Леоніду Іллічу", що проходить у музеї.

Нагадаємо, що у лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.