БІЛБОРД ІЗ ГІТЛЕРОМ У ЗАПОРІЖЖІ ЗНЯЛИ НЕВІДОМІ

Білборд з карикатурою Гітлера, встановлений в центрі Запоріжжя журналістами місцевої газети, провисів лише кілька годин і був знятий комунальними службами.

Про це повідомив головний редактор газети "Субота плюс" Богдан Василенко, ініціатор установки білборда, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Він зазначив, що "рекламна площина була знята невідомими особами, можливо, комунальниками".

"Білборд з карикатурою Гітлера, що вимагає встановити йому в Запоріжжі пам'ятник, так само як і Сталіну, провисів лише кілька годин і був знятий невідомими без нашого, власників площини, дозволу", - розповів журналіст.

"Ми викликали міліцію. Прибули співробітники райвідділу. Вони з кимось говорили по телефону, заявивши, що наш антисталінський білборд зняли комунальники" - уточнив Василенко.

Після Сталіна у Запоріжжі з'явився Гітлер (ФОТО)

Також він зазначив, що на адресу керівництва рекламного агентства, що розмістило білборд, надходять погрози від невідомих осіб.

"Невідомі телефонують керівнику агентства і погрожують їй прокуратурою" - зазначив Василенко.

Крім того, він зазначив, що, за його даними, міський голова Запоріжжя не віддавав наказу про зняття білборда.

"Ми маємо намір завтра відновити нашу власність, адже ми орендували місце під білборд на місяць за 3 тисячі гривень. Також будемо разом з правоохоронними органами шукати тих, кому не сподобався антисталінський білборд, який є протестом запорізьких журналістів проти встановлення пам'ятника Сталіну в Запоріжжі", - зазначив Василенко.

Нагадаємо, сьогодні в Запоріжжі на перехресті проспекту Леніна і вулиці Української журналістами місцевої газети встановлений антисталінський білборд з карикатурою Гітлера на тлі пам'ятника Сталіну, і підпис: "Чим я гірше за Сталіна? Поставте і мені пам'ятник!".

ДОВІДКА:

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

14 листопада мер Запоріжжя Олександр Сін доручив юридичній службі міськради перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого 7 листопада погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Після відновлення "пам'ятника" Сталіну громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.