Видано книгу про долі кримських татар на Мелітопольщині

У Кримськотатарському музеї мистецтв 23 листопада відбулося презентація книги "З тугою за Батьківщиною ... Долі кримських татар на Мелітопольщині", над якою працювали історик, прес-секретар регіонального меджлісу Мелітополя Міневер Ідрісова та історик Гульнара Бекірова.

Про це повідомляє агенція "Кримські новини".

Як зазначила Гульнара Бекірова, книга складається з трьох розділів. Відкриває її вступний нарис про громаду кримських татар в Мелітополі.

Друга частина книги - це історія кримськотатарських сімей Мелітополя. У ній зібрані понад 50 біографічних нарисів про представників кримськотатарської діаспори. Третій розділ книги містить статті з мелітопольських видань про кримських татар, їхні долі.

Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації татар розформовано"

За словами Міневер Ідрісової, метою цієї книги є збереження пам'яті про історію кримськотатарського народу для нащадків.

За словами першого проректора Кримського інженерно-педагогічного університету Ескендера Люманова, два кримських татарина є почесними громадянами Мелітополя. Це Міневер Ідрісова, автор-укладач книги, і Амет-Хан Султан, знаменитий льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.