В Луганську показали чеський фільм про УПА

Громадянська ініціатива "Права Справа" за сприяння консульства Республіки Чехії у Львові, презентувала в Луганську чеську документальну стрічку "Бандерівці".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори показу.

Основою для документального фільму стали свідчення очевидців боротьби Української Повстанської армії. Події охоплюють період від початку визвольного руху і до наших днів. Над фільмом працювали чеські історики та публіцисти.

В основу стрічки поклали свідчення очевидців діяльності УПА й коментарі іноземних та українських істориків. Також у фільмі лунають повстанські пісні.

У центрі сюжету картини "Бандерівці" - рейд УПА теренами Чехословаччини 1947 року. Глядача знайомлять із перипетіями встановлення радянської влади в Україні, сталінськими репресіями, німецькою окупацією. У споминах автори розкривають  переплетіння людських доль, стосунки із місцевим населенням в Україні, а потім у Словаччині та Чехії. 

У фільмі "Бандерівці" використали не лише  документи, фотографії та свідчення очевидців. Чеські кінематографісти відшукали унікальні кадри боїв та рейдів вояків УПА.

"Фільм описує перехід 300 бандерівців через Польщу, Чехословаччину в американську зону, щоб продемонструвати, що в Україні триває антикомуністичний супротив, - зазначив перед показом співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов. - У стрічці розкриваються долі людей, які мужньо боролися за Україну, гинули на полі бою, вистрілюючи останні набої. Українська нація — єдина, яка кинула виклик обом найпотужнішим на той час силам — німецьким і радянським військам. І боролися українці без жодної зовнішньої підтримки".

Головним завданням презентації фільму "Бандерівці" було донесення історичної правди щодо подій Другої світової війни, повідомили луганчани-організатори показу. З цією метою за сприяння місцевої "Просвіти" було безкоштовно роздано близько 200 копій фільму для навчальних закладів Луганщини.

Більше про чеську стрічку "Бандерівці" читайте і дивіться на "Історичній Правді".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.