В ЗАПОРІЖЖІ ВІДКРИЛИ ОНОВЛЕНИЙ БЮСТ СТАЛІНА (фото)

На вулиці біля будівлі Запорізького обласного комітету Компартії України відкрили пам'ятники Йосипу Сталіну і партизанці Зої Космодем'янській.

Про це повідомляють "Українські Новини".

Новий бюст Сталіна виглядає так само, як і його попередник (підірваний невідомими в новорічну ніч), і виготовлений із того ж матеріалу - силуміну, сплаву алюмінію з кремнієм.

Пару новому силуміновому Сталіну склав монумент радянській партизанці Зої Космодем'янській, "виготовлений на прохання харківських комуністів".

 На відкриття відновленого погруддя Сталіну в Запоріжжя приїхали комуністи з усієї України. Всі фото: reporter.zp.uа

Обидва саморобні пам'ятники встановлено на вулиці перед будинком обкому КПУ у скляних вітринах - один ліворуч від входу, інший праворуч. Додатково скляні вітрини захищені металевими огорожами.

Відкриттю комуністичних бюстів передувала демонстрація, в якій узяло участь близько тисячі людей. Рух центральною магістраллю Запоріжжя було перекрито протягом години.

Сталін у савані у вітрині

У офіційному проханні до міліції забезпечити порядок під час відкриття нового Сталіна комуністи назвали свій захід "зустріччю виборців із народним депутатом Бабуріним".

Сам нардеп від КПУ зазначив, що погруддя охоронятимуть: "Так, ми вживатимемо додаткових заходів охорони. Які саме, я вам не скажу, адже це означає зробити нас беззахисними".

Й.В.Сталін - "вождь і учитель людства в боротьбі за мир, демократію і соціалізм"

В ході заходу відбулася бійка між кореспондентом телеканалу ICTV Дмитром Морозом, який вступив у полеміку з приводу пам'ятника Сталіну з людьми, одягненими в форму ветеранів ВВВ. B результаті учасники акції завдали журналістові декілька ударів. За Морозова заступилися міліціонери, які вивели його за територію загорожі.

Тим часом запорізькі націоналісти висловили прагнення рішуче зупинити "червоно-коричневу чуму", повідомляє "Інтерфакс". Місцева організація партії "ВО Свобода" організували "політ-моб "Влуч y ката України". Партійці пропонували запоріжцям зіграти в дартс, кидаючи дротики в портрет Сталіна.

 Зоя Космодем'янська - радянська диверсантка родом із Тамбовщини, у листопаді 1941 року палила будинки підмосковних селян, щоб у них не могли квартирувати німці. Видана російськими селянами нацистам, була повішена, ставши в СРСР символом незламної комсомолки

Нагадаємо, що перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.