Спецпроект

Голодомор порятував сьогоднішню Україну від кровопролиття - італійський історик

"Обрання Голодомору в якості центральної події в історії України зіграло свою роль у мирному характері сучасної історії України", – сказав італійський історик та економіст Андреа Ґраціозі.

Про це повідомляє "Голос Америки".

"Якщо держава обирає трагедію в якості основи своєї легітимізації – це добре для її народу, - зазначив Ґраціозі. - Значно гірше, якщо в якості центральної події історії обирається військова перемога над кимось, чи досвід утискання когось".

За словами науковця, вибір історичної основи для легітимізації держави – це політичне рішення: "На мою думку, те, що такою подією обрано Голодомор, від якого постраждали всі українці та народи, які мешкали на території України, – це дуже правильно та сміливо".

"20 років без жодного конфлікту – це значне досягнення, - підкреслив історик. - Незважаючи на численні затяті протистояння, протягом цього часу в Україні жодного разу не пролилася кров. Голодомор може тлумачитись по-різному в межах України, проте факту цієї події не можливо позбавитись".

Андреа Ґраціозі – професор історії в університеті Неаполя імені Федеріко ІІ та президент Італійського товариства вивчення сучасної історії.

За словами італійського вченого, він "став рабом української історії" після того, як почав досліджувати індустріалізацію в СРСР. Він крок за кроком – через дослідження громадянської війни у Радянському Союзі, до вивчення ролі національностей та селян у ній – прийшов до дослідження голоду в Україні у 30-их роках.

Ґраціозі каже, що не міг спати багато місяців, коли в архівах міністерства закордонних справ Італії знайшов листи дипломатів, які розповідати про голод в Україні.

"Події, про які йшлося в листах, були надзвичайно важкими для усвідомлення. Я був глибоко вражений. Зокрема і через це, листи були опубліковані лише через 2 роки після їх відкриття", – розповів науковець.

У 2007-му році видавництво "Фоліо" опублікувало упорядковану Андреа Ґраціозі книгу "Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932 – 1933-ті роки".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.