Спецпроект

Голодомор порятував сьогоднішню Україну від кровопролиття - італійський історик

"Обрання Голодомору в якості центральної події в історії України зіграло свою роль у мирному характері сучасної історії України", – сказав італійський історик та економіст Андреа Ґраціозі.

Про це повідомляє "Голос Америки".

"Якщо держава обирає трагедію в якості основи своєї легітимізації – це добре для її народу, - зазначив Ґраціозі. - Значно гірше, якщо в якості центральної події історії обирається військова перемога над кимось, чи досвід утискання когось".

За словами науковця, вибір історичної основи для легітимізації держави – це політичне рішення: "На мою думку, те, що такою подією обрано Голодомор, від якого постраждали всі українці та народи, які мешкали на території України, – це дуже правильно та сміливо".

"20 років без жодного конфлікту – це значне досягнення, - підкреслив історик. - Незважаючи на численні затяті протистояння, протягом цього часу в Україні жодного разу не пролилася кров. Голодомор може тлумачитись по-різному в межах України, проте факту цієї події не можливо позбавитись".

Андреа Ґраціозі – професор історії в університеті Неаполя імені Федеріко ІІ та президент Італійського товариства вивчення сучасної історії.

За словами італійського вченого, він "став рабом української історії" після того, як почав досліджувати індустріалізацію в СРСР. Він крок за кроком – через дослідження громадянської війни у Радянському Союзі, до вивчення ролі національностей та селян у ній – прийшов до дослідження голоду в Україні у 30-их роках.

Ґраціозі каже, що не міг спати багато місяців, коли в архівах міністерства закордонних справ Італії знайшов листи дипломатів, які розповідати про голод в Україні.

"Події, про які йшлося в листах, були надзвичайно важкими для усвідомлення. Я був глибоко вражений. Зокрема і через це, листи були опубліковані лише через 2 роки після їх відкриття", – розповів науковець.

У 2007-му році видавництво "Фоліо" опублікувало упорядковану Андреа Ґраціозі книгу "Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932 – 1933-ті роки".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.