Запорожець подав у суд на бюст Сталіна за "моральні страждання"

Мешканець Запоріжжя оскаржив у суді установку пам'ятника Йосипу Сталіну, мотивуючи тим, що "архітектурний декор" обкому Компартії завдає йому моральні страждання.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Житель Запоріжжя звернувся в суд з позовом про те, що не може ходити по вулиці, де знаходиться обком КПУ, оскільки елемент декору (погруддя Й. Сталіну) завдає йому моральні страждання, - розповів прокурор Запорізької області В'ячеслав Павлов. - Громадянин повинен довести в позовній вимозі, які його права порушені. Буде рішення суду - приїде виконавча служба у супроводі міліції і прибере його. Це цивілізований шлях".

Павлов також зазначив, що обласна прокуратура, реагуючи на звернення ряду громадських організацій, доручила місцевій інспекції архітектурного контролю дати оцінку законності встановлення скульптури Сталіна біля входу в Запорізький обком КПУ.

"Містобудівна комісія (департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради) вже дала свій висновок. Ми оцінимо його законність", - зазначив прокурор.

"Для департаменту вони елементи декоративного оформлення інтер'єру, - прокоментував висновок департаменту перший секретар Запорізького обкому КПУ Олексій Бабурін. - А для комуністів і ветеранів - пам'ятник генералісимусу Йосипу Віссаріоновичу Сталіну і пам'ятник Герою Радянського Союзу Зої Космодем'янської".

Нагадаємо, вчора департамент архітектури та містобудування Запорізького міськвиконкому заявив, що "скульптурна композиція - скульптура Й. Сталіна і З. Космодем'янської - встановлена ​​у приміщенні адміністративної будівлі Запорізького обкому КПУ, є елементом декоративного оформлення вхідної групи будівлі, не може класифікуватися як пам'ятник монументального мистецтва державного або місцевого значення, а також не потребує узгодження з органами місцевого самоврядування ".

14 листопада мер Запоріжжя Олександр Сін доручив юридичній службі міськради перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Кілька днів тому громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.