Інформація про київські пам'ятки стане доступнішою

Київська влада розрахувалась з видавцями за перші дві частини Зводу пам’яток історії та культури України, які стосуються Києва. Наступного року планується випуск третьої частини.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець після спеціального засідання комісії, присвяченого розгляду пропозицій до бюджету м. Києва.

"Кияни не лише не знають, які з міських об’єктів є пам’яткою, але й не мають можливості отримати інформацію про історичні споруди м. Києва. Завдяки Зводу інформація стане доступнішою", - зазначив Бригинець.

 

Депутат пояснив, що перші два томи (600-1200 сторінок) зібрали значну інформацію про більшість унікальних будинків Києва. Третій том суттєво доповнить цю роботу.

Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" імені Миколи Бажана запланувала видати енциклопедичне видання "Звід пам’яток історії та культури України" в 28-ми томах, що представлять усі регіони України.

Том "Київ" складається з кількох частин. Перша частина (літери А-Л) вийшла в 1999 році, друга (літери М-С) – у 2004 році. Видання третьої книги кілька років переносились.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.