СУД НЕ ПОВЕРТАТИМЕ БАНДЕРІ І ШУХЕВИЧУ ЗВАННЯ ГЕРОЇВ

Вищий адмінсуд відмовив у допуску до провадження Верховного Суду справи про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери і головнокомандувача УПА Романа Шухевича звань героїв.

Як повідомляє адвокат Володимир Оленцевич, котрий оскаржував в Донецькому суді укази про присвоєння звань, таке рішення було озвучено на судовому засіданні у Вищому адміністративному суді, пише "Остров".

"Тепер можна сміливо говорити про повну відсутність будь-яких процесуальних можливостей у законодавстві України для скасування судових рішень про незаконність указів президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу і Степану Бандері", - зазначив Оленцевич.

Слід зазначити, що заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі подається до Верховного Суду через Вищий адмінсуд. При цьому вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого адмінсуду, яка формується без участі суддів, які постановили оскаржуване рішення.

Рівно чотири роки тому, 14 жовтня 2007 року, екс-президент Віктор Ющенко присвоїв звання героя Роману Шухевичу. Пізніше, у січні 2010 року звання героя удостоївся Степан Бандера.

У квітні 2010-го Донецький апеляційний адмінсуд визнав рішення про присвоєння звання головнокомандувачу УПА незаконним, мотивуючи це тим, що Героєм України може стати лише громадянин країни, а Шухевич де-юре таким не був.

У вересні 2010 року за тією ж схемою звання героя позбувся лідер ОУН Степан Бандера.

У Вищий адмінсуд було подано 6 касаційних скарг на рішення у справі Шухевича, і 10 - у справі Бандери (серед авторів, зокрема, були Віктор Ющенко, син Шухевича Юрій, а також онук Бандери Степан).

2 серпня Вищий адміністративний суд України підтвердив незаконність присвоєння звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевичу.

Наступного дня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова заявила, що це рішення ВАСУ може бути оскаржене у Верховному Суді.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Бандеру і Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

Нагадаємо, що сьогодні в Україні відзначається 69-а річниця утворення Української Повстанської армії.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.