Вайда зніме кіно про Валенсу. З Монікою Белуччі

"Ми - народ польський" - так називатиметься нова картина Анджея Вайди, яка буде запущена у виробництво в листопаді.

Про це повідомляють "Подробности" з посиланням на Film New Europe.

Фільм, прем`єра якого назначена на 2012 рік, присвячений лідерові польського профспілкового руху "Солідарність" 1980-их років Леху Валенсі.

Про те, що Анджей Вайда планує зняти фільм про Валенсу, стало відомо в лютому 2009 року. "Мене турбує і дратує нинішня ситуація, в якій героя "Солідарності" Леха Валенсу, котрий зіграв таку важливу роль в нашій історії, атакують люди, які в порівнянні з ним просто ніхто", - пояснив тоді режисер.

Гофман зняв 3D-фільм про Варшавську битву (ВІДЕО)

Відомо, що в новому фільмі Вайди Моніка Белуччі виконає роль італійської журналістки Оріани Фаллачі, яка інтерв`ювала, зокрема, Муаммара Каддафі, Федеріко Феліні, Ден Сяопіна і Ясіра Арафата. На початку 80-х років Фаллачі поговорила й з Валенсою.

Не дивлячись на те, що до зйомок залишився всього місяць, виконавець головної ролі у фільмі досі так і не визначений.

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями і шкодую, що не поляк"

Крім Белуччі, Анджей Вайда хотів би зняти в своєму фільмі й інших іменитих акторів. Так, наприклад, ходять чутки, що в ролі Маргарет Тетчер режисер бачить Меріл Стріп, яка зараз знімається в ролі Тетчер у фільмі "Залізна леді" (The Iron Lady).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.