Спецпроект

"Солідарність" на вулиці Мазепи

За іронією долі, демонтаж комуністичної системи розпочали працівники закладу імені Леніна - вождя радянських комуністів, який у теорії обіцяв людям свободу та добробут, а на практиці запровадив терор, довів країну до злиднів та неволі.

У приміщенні Київської міської галереї «Лавра» (вул. Лаврська, 1/І.Мазепи, 17) триває документальна виставка "Шляхи до свободи: через "Солідарність" до Європи з нагоди 30-річчя Незалежної Профспілки "Солідарність".  

На території Ґданської судноверфі ім. Леніна у Ґданську у серпні 1980 року народилась «Солідарність» - суспільно-політичний рух, який дав польському суспільству надію на здійснення мрій про незалежність.

18 днів страйку завершились 31 серпня, коли було підписано порозуміння між страйкарями та владою. Воно стало символічною датою початку кінця комунізму у Європі.

Ці події стали початком процесу краху комунізму у багатьох країнах. За іронією долі, демонтаж комуністичної системи розпочали працівники закладу імені Леніна - вождя радянських комуністів, який у теорії обіцяв людям свободу та добробут, а на практиці запровадив терор, довів країну до злиднів та неволі.

Виставка «Шляхи до свободи» розповідає про людей, які намагались втілити в життя мрії про незалежність поляків, що живуть у Польській Народній Республіці. Ця виставка присвячується усім їм. За рішенням Ялтинської конференції 1945 року було ліквідовано Другу Річпосполиту, а керівництво нової держави практично віддали Сталіну. Хоча Західна Європа визнала Ялтинський договір, Польща ніколи з ним не погодилась. Після війни, суспільство багато разів демонструвало свою любов до свободи.

Роки 1956, 1966, 1968, 1970, 1976, 1979, 1980, 1988 - це основні дати, що стали сходинками на польському шляху до свободи. Без розуміння цих моментів в історії незалежності не можна зрозуміти феномену, яким стала «Солідарність» 1980 року.

Виставка працює до 30 жовтня 2010 року. Вівторок-неділя 11:00-19:00

Огляд виставки з екскурсоводом: середа-п'ятниця 14:00-17:00, вівторок, субота, неділя 12:00-15:00

Замовлення екскурсій за тел.: 288-03-04

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.