У Варшаві з'явиться сквер Василя Стуса

Рада міста Варшави у четвер, 9 лютого, проголосувала за надання імені Василя Стуса скверу в центрі польської столиці.

Про це повідомляє український мультимедійний портал "Простір"

Сквер знаходиться на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія, поблизу станції метро "Поле Мокотовське".

Майбутній сквер Стуса у Варшаві 

В обґрунтуванні рішення, до якого додано біографію Стуса, читаємо, що він є "українським поетом і опозиційним діячем", а також "полонофілом та речником польсько-українського поєднання".

 Василь Стус

Виконати ухвалу має мер Варшави Ганна Ґронкевич-Вальц, рішення набуває чинності через 14 днів після його публікації в офіційному урядовому виданні Мазовєцького воєводства – повідомляє офіційний сайт Ради міста Варшава.

Поблизу майбутнього скверу Василя Стуса знаходиться Національна бібліотека Польщі та найбільший економічний університет країни – Головна торговельна школа (SGH).

З міської документації дізнаємося, що процедура надання скверу імені Василя Стуса розпочалася наприкінці 2016 року. Тоді проект спочатку негативно, а відтак позитивно оцінила Комісія міських назв Варшави.

Перейменування скверу обійдеться Варшаві у 8650 злотих (2 тисячі євро), з чого більшість коштів – це ціна виготовлення та установки таблиць з назвою скверу.

Читайте також:

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк" 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым" 

КГБ проти українців. Справа "Блок" 

Різдво Василя Стуса 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.