Суддя Кірєєв узявся за тих, хто смажив яєчню на Вічному вогні

О 9 ранку 19 вересня суддя Печерського райсуду Києва Родіон Кірєєв проводив розгляд кримінальної справи за обвинуваченням Сінькова Г. О. і Донець Г. В. у нарузі над могилою Невідомого солдата.

Як ідеться в документі про призначення цього засідання, дана справа порушена за ч. 2 статті 297 Кримінального кодексу України, повідомляє УП.

У цьому пункті Кримінального кодексу йдеться:

"Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, - вчинені повторно або за попередньою змовою, групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо братської могили чи могили Невідомого солдата, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування".

Ці діяння караються обмеженням волі на строк від 3-х до 5-ти років або позбавленням волі на той самий термін.

30 червня Кірєєв відпустив на підписку про невиїзд активістку об'єднання "Братство Св. Луки" Ганну Сінькову, яку обвинувачують у смаженні яєчні на Вічному вогні.

Як відомо, Кірєєв є також головуючим суддею у справі проти екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко щодо газових контрактів із Росією від 2009 року.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Крім того у липні за підозрою у смаженні яєчні на Вічному вогні у Парку Слави 21 червня було затримано ще трьох молодих чоловіків, серед них - виконуючого обов'язки прес-секретаря Київської міської організації партії "Свобода".

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.