У Львові починають знімати кіно про Анну Герман (ВІДЕО)

Завтра у Львові розпочнуться зйомки багатосерійного фільму "Анна Герман. Таємниця білого ангела".

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Епізоди фільму про відому естрадну співачку й композитора Анну Герман у Львові зніматимуть протягом вересня.

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки (ВІДЕО)

Фільм знімає компанія "Стар Медіа". Автором сценарію стрічки є Аліна Семерякова, режисер-постановник - Вальдемар Кшистек.


"Надежда" Пахмутової-Добронравова - радянський мега-хіт про розлуку, яка супроводжує суворі трудові будні

Анна Вікторія Герман - польська і радянська естрадна співачка і автор пісень. Народилася в 1936 році в родині німецько-голландських емігрантів. Її батька було розстріляно в 1937 році, а родину депортовано у Киргизію. Вдруге мама Анни вийшла заміж за офіцера Війська Польського, що дозволило родині у 1945-му переїхати до Польщі.

 Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Лауреат фестивалів у Монте-Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан-Ремо, Неаполі, Віареджіо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополе, Колобжегу, Зеленій Гурі.

Зірка польської естради виконує "Wszystko w życiu ma swój kres"

Її лірична манера виконання була надзвичайно популярна в СРСР. "Надежду" знав чи не кожен слухач Союзу, а "Один раз в год сады цветут" була виконана на "Пісні року" на "біс", що для цього конкурсу стало винятком. На радянському монополісті грамзапису "Мелодія" вийшло п'ять LP-платівок співачки.

Померла у 1982 році, похована у Варшаві.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.