У Львові починають знімати кіно про Анну Герман (ВІДЕО)

Завтра у Львові розпочнуться зйомки багатосерійного фільму "Анна Герман. Таємниця білого ангела".

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Епізоди фільму про відому естрадну співачку й композитора Анну Герман у Львові зніматимуть протягом вересня.

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки (ВІДЕО)

Фільм знімає компанія "Стар Медіа". Автором сценарію стрічки є Аліна Семерякова, режисер-постановник - Вальдемар Кшистек.


"Надежда" Пахмутової-Добронравова - радянський мега-хіт про розлуку, яка супроводжує суворі трудові будні

Анна Вікторія Герман - польська і радянська естрадна співачка і автор пісень. Народилася в 1936 році в родині німецько-голландських емігрантів. Її батька було розстріляно в 1937 році, а родину депортовано у Киргизію. Вдруге мама Анни вийшла заміж за офіцера Війська Польського, що дозволило родині у 1945-му переїхати до Польщі.

 Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Лауреат фестивалів у Монте-Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан-Ремо, Неаполі, Віареджіо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополе, Колобжегу, Зеленій Гурі.

Зірка польської естради виконує "Wszystko w życiu ma swój kres"

Її лірична манера виконання була надзвичайно популярна в СРСР. "Надежду" знав чи не кожен слухач Союзу, а "Один раз в год сады цветут" була виконана на "Пісні року" на "біс", що для цього конкурсу стало винятком. На радянському монополісті грамзапису "Мелодія" вийшло п'ять LP-платівок співачки.

Померла у 1982 році, похована у Варшаві.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.