У Львові починають знімати кіно про Анну Герман (ВІДЕО)

Завтра у Львові розпочнуться зйомки багатосерійного фільму "Анна Герман. Таємниця білого ангела".

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Епізоди фільму про відому естрадну співачку й композитора Анну Герман у Львові зніматимуть протягом вересня.

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки (ВІДЕО)

Фільм знімає компанія "Стар Медіа". Автором сценарію стрічки є Аліна Семерякова, режисер-постановник - Вальдемар Кшистек.


"Надежда" Пахмутової-Добронравова - радянський мега-хіт про розлуку, яка супроводжує суворі трудові будні

Анна Вікторія Герман - польська і радянська естрадна співачка і автор пісень. Народилася в 1936 році в родині німецько-голландських емігрантів. Її батька було розстріляно в 1937 році, а родину депортовано у Киргизію. Вдруге мама Анни вийшла заміж за офіцера Війська Польського, що дозволило родині у 1945-му переїхати до Польщі.

 Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Лауреат фестивалів у Монте-Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан-Ремо, Неаполі, Віареджіо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополе, Колобжегу, Зеленій Гурі.

Зірка польської естради виконує "Wszystko w życiu ma swój kres"

Її лірична манера виконання була надзвичайно популярна в СРСР. "Надежду" знав чи не кожен слухач Союзу, а "Один раз в год сады цветут" була виконана на "Пісні року" на "біс", що для цього конкурсу стало винятком. На радянському монополісті грамзапису "Мелодія" вийшло п'ять LP-платівок співачки.

Померла у 1982 році, похована у Варшаві.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.