Спецпроект

Космічних катастроф в часи СРСР було в 10 разів більше - соратник Корольова

Аварій та катастроф при освоєнні космосу за часів СРСР було в десять разів більше, ніж в нинішній час, заявив академік РАН Борис Черток, один з найближчих соратників Сергія Корольова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"За радянських часів аварій і катастроф було в десять разів більше. Я сам "учасник" організації таких катастроф. І на моїй совісті кілька дуже складних і важких, правда, без всяких людських жертв, тільки за рахунок автоматів, відмов", - сказав він.

Черток нагадав, що для отримання панорами місячної поверхні і забезпечення вперше в світі м'якої посадки на поверхню Місяця "ми витратили вісім ракет-носіїв і космічних апаратів".

"Тому що до цього мали безперервні відмови. І ці відмови розглядалися на рівні уряду. Зокрема, на засіданні Військово-промислової комісії мене як технічного керівника збиралися навіть зняти з роботи і покарати суворо", - додав академік.

Однак за Чертока заступився творець радянської космічної програми Сергій Корольов, який сказав, що не треба нікого карати, що йде процес пізнання і що наступна посадка апарату дасть панораму місячної поверхні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.