Спецпроект

В Сімферополі вшанують жертв геноциду проти кримських татар

23 серпня в Сімферополі пройде щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському Дню пам'яті жертв сталінізму і нацизму - до чергової річниці пакту Молотова-Ріббентропа.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

23 серпня в Сімферополі Меджліс кримськотатарського народу організовує щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському дню пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Німецька окупаційна політика на території Криму

Як повідомляє в понеділок прес-служба Меджлісу, мітинг пройде біля меморіалу в пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу, встановленому у парку Салгірка на вул. Ялтинській.

Автори документа нагадують, що відповідно до Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ від 3 липня 2009 року "Возз'єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у ХХI столітті", 23 серпня оголошений Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Як Сталін депортував кримських татар

Як відомо, 23 серпня 1939 року було підписано пакт "Молотова-Ріббентопа" - таємну міждержавну угоду між нацистської Німеччиною і сталінським Радянським Союзом, яка передбачала поділ між обома країнами територій у Східній Європі.

Через тиждень після підписання протоколу Німеччина і Словаччина вторгнулися в Польщу, що стало початком Другої Світової війни. 

1939: парад Перемоги у Бресті - комуністи і нацисти разом (ВІДЕО)

"Кримськотатарський народ, стосовно якого з боку комуністичного режиму СРСР у ХХ столітті було скоєно злочини, що кваліфікуються як геноцид, сприймає резолюцію ПА ОБСЄ як ще один крок, який сприяє відновленню прав кримськотатарського народу на своїй батьківщині", - йдеться у постанові Меджлісу.

"Спираючись на резолюцію ПА ОБСЄ та в пам'ять про багатомільйонні людські жертви, понесених народами Європи від злодіянь комуністичних та нацистських режимів, Меджліс кримськотатарського народу, починаючи з 23 серпня 2009 року, щорічно організовує траурний мітинг в Сімферополі за участю представників різних громадських і політичних організацій" , - вказується в документі.

Амет-хан Султан. Татарський ас, який збив 49 нацистських літаків 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.