Спецпроект

ЛЬВІВСЬКА МІСЬКРАДА ВИСТУПИЛА НА ЗАХИСТ БАНДЕРИ

Львівська міська рада заявляє, що головнокомандувач УПА Роман Шухевич і лідер ОУН Степан Бандера є героями України незалежно від рішення "україноненависників".

Про це "Історичну Правду" повідомила прес-служба Львівської міської організації ВО "Свобода".

"Примітивна судова тяганина з позбавленням звань Героя України Бандери і Шухевича свідчать про повну відсутність державницької орієнтації у правлячої в Україну партії. Гуманітарна сфера повністю віддана комуністам і проросійськи налаштованим колам, що веде до розколу України на два табори", - йдеться в прийнятому в понеділок заяві Львівської міськради.

На думку депутатів, Україна "є єдиною державою, де гонінню піддаються ті постаті, які боролися за її незалежність - І. Мазепа, С. Петлюра, С. Бандера, Р. Шухевич та інші. Натомість прославляються Катерина ІІ, В. Ленін, Й. Сталін та інші поневолювачі народу". 

Львівська міська рада констатує, що такими діями повністю дискредитуються урядові нагороди і звання.

"Почесні громадяни Львова та інших міст України Степан Бандера і Роман Шухевич не потребують звання від комуністів і україноненависників. Звання героїв їм присвоїв український народ так само, як і тисячам інших патріотів, які віддали своє життя за свободу України", - упевнені депутати.

Крім того, Львівська міськрада вимагає від президента України Віктора Януковича "припинити переписування історії і знущатися над пам'яттю українських героїв".

Звернення підписали 72 депутатів з 90.

Нагадаємо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України підтвердив незаконність присвоєння Бандері та Шухевичу звання Героя України.

Наступного дня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова заявила, що це рішення ВАСУ може бути оскаржене у Верховному Суді.

Тепер в Україні залишилося 252 особи, яким присвоєно звання Героя України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.