Спецпроект

На Хортиці знищили хрест, встановлений до 1-ої річниці Незалежності

На запорізькому острові Хортиця був демонтований дерев'яний православний хрест, встановлений представниками козацького руху в 1992 році - до першої річниці Незалежності України.

Про це повідомляють "Запоріжжя.Коментарі".

Тим часом перший віце-губернатор Запорізької області Олексій Литвин вважає, що демонтаж хреста, який простояв на кургані біля Музею запорізького козацтва на Хортиці близько 20 років - це не блюзнірство, а "модернізація об'єкта".

За словами Литвина, в тому, що демонтований хрест, що простояв на острові близько 20 років, немає нічого страшного. Більш того, це зроблено лише з однією метою - «модернізувати» курган і привести його в порядок.

"Я не розумію, чому ця ситуація викликала такий ажіотаж. Цей хрест зняли, бо на його місці готується розміщення нового хреста і найвищого в Україні флагштоку", - сказав Литвин.

Він також додав, що на цьому місці буде встановлено сучасний триметровий гранітний хрест, а демонтаж попереднього хреста підтримав архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука.

На його місці буде реалізований "проект губернатора" - встановлено щоглу, на яку піднімуть прапор України "на рекордну висоту".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.