Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ДАВ ГЕРОЯ УКРАЇНИ СТУПЦІ І ЩЕ 6 ГРОМАДЯНАМ

Президент Віктор Янукович надав звання Героя народному артисту України Богдану Ступці та іншим громадянам України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

Текст відповідного указу зачитав глава АП Сергій Льовочкін під час урочистостей з нагоди 20-річчя Незалежності. 

Звання "Герой України" присвоєно Богдану Ступці за видатний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність. 

Ступка є художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Крім цього, звання Героя України надано: 

Борису Білашу - письменникові, поету;

Олександру Ключникову - директорові Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України;

Борису Рибалку - бригадирові прохідників відокремленого підрозділу "Шахтобудівельницьке управління" державного підприємства "Свердловантрацит";

Миколі Степаненку - нагрівальникові металу гарячого прокату трубопрокатного цеху №4 акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод";

Сергію Трошину (з врученням ордену "Золота Зірка") - льотчику-випробувачу 1 класу державного підприємства "Антонов";

Ларисі Шитиковій - вчительці математики Харківської гімназії №47 Харківської міської ради.

Глава держави вручив державні нагороди під час урочистого зібрання, присвяченого 20-й річниці Незалежності України у Національному палаці мистецтв "Україна".

Нагадаємо, що 9 липня 2011 року званням Героя України був нагороджений митрополит УПЦ (МП) Володимир.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Степана Бандеру і Романа Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.