Спецпроект

Митники не дали вивезти в Німеччину німецький антикваріат (ФОТО)

Митники припинили чергову спробу вивезення з нашої держави предметів, що можуть становити культурну та історичну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

До митного поста "Вадул-Сірет" прибув громадянин Німеччини на своєму авто "Volkswagen". Співробітники митниці, помітивши, що водій якось невпевнено себе поводить, запропонували вивести транспортний засіб із зони зеленого коридору у червоний.

Після заповнення митної декларації, в якій громадянин вказав про наявність у нього певної суми валюти, подарунків та 60 керамічних тарілок, його поведінка так само не змінилася. Та митники були впевнені - ручну поклажу необхідно досконало оглянути і, вже вкотре, не помилилися.

 Значок. Всі фото Держмитслужби

Серед задекларованих предметів були виявлені речі про які власник чомусь забув повідомити митників. Здивувало і те, що перстень, який, як повідомив громадянин, придбаний ним для нареченої, чомусь знаходився у чорному футлярі серед інших речей.

Чи комфортно такому особистому подарунку мандрувати поряд із німецькими губними гармошками, біноклем, німецьким хрестом 1914 року, значком із зображенням Адольфа Гітлера 1934-1936 років, портсигарами та іншими речами?

 Німецький хрест

Відповідь на це запитання відшукали експерти мистецтвознавці Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у Чернівецькій області, адже усі виявлені предмети становлять культурну та історичну цінність.

Адже окрім перелічених предметів компанію персню  склали ще 19 фарфорових тарілок з емблемою саксонського фарфору "Meissen", який має трьохсотрічну історію і є одним із престижних логотипів серед шанувальників вишуканої розкоші. Цей товарний знак наноситься вручну на кожен виріб мейсеновської мануфактури з 1722 року.

 Вилучені речі

В минулому серед замовників мейсенської порцеляни були Катерина ІІ, князі Строганови, Юсупови та навіть сам великий Фаберже. Мейсенський фарфор не втрачає своєї цінності для колекціонерів і в наші дні.

Порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 Кримінального кодексу України.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.