Спецпроект

В Євпаторії встановлять меморіал загиблим внаслідок вибуху будинку

В Євпаторії затверджено остаточний варіант пам'ятника, який буде встановлено на вулиці Некрасова, де три роки тому внасідок вибуху впали два під'їзди 5-поверхового будинку.

Про це йдеться на міському порталі Євпаторії, повідомляють "Крим.Коментарі".

На руїнах зруйнованого будинку зображені стилізовані фігури трьох людей: жінки, чоловіка і дитини - сім'я, що йде у вічність. Прийнято рішення відмовитися від релігійної символіки, оскільки серед загиблих були представники різних релігійних конфесій.

Висота зображення разом з основою буде близько 3,5 метрів. Матеріал - білий художній бетон. За пам'ятником - стіна. На ній будуть схематично зображені квартири з іменами загиблих. Перед монументом ближче до вулиці Некрасова встановлять плиту з інформацією про трагедію.

 

По контуру зруйнованих вибухом під'їздів пройдуть доріжки. У центрі квадрату планується розбити газон, де і буде встановлений монумент. Довкола висадять вічнозелені рослини: кипариси або туї.

Нагадаємо, 24 грудня 2008 року близько 22 години в Євпаторії, на вулиці Некрасова, стався вибух, в результаті якого обрушилися 2 під'їзди житлового 5-поверхового будинку. На місці події виявлено 27 загиблих, у тому числі 3 дитини. З-під завалів будинку врятовано 21 особу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.