Спецпроект

В Австралії знайшли сліди динозаврів з Південного полюсу (ФОТО, ВІДЕО)

Американські палеонтологи знайшли 24 трипалі динозаврячі сліди на піску, який 105 мільйонів років тому був частиною гіпотетичного континенту Гондвана.

Про це повідомляє The History Blog.

Сліди динозаврів були знайдені на пляжі у південному австралійському пляжі Вікторія. 24 відбитки лап на камінні - це найбільша кількість слідів полярних динозаврів, які були будь-коли знайдені разом у Південній півкулі.

Відбитки були залишені кількома групами невеличких тероподів - двоногих трипалих ящерів, переважно хижаків ери мезозою. Ентоні Мартін з університету Еморі (Атланта, США) припускає, що йдеться про сліди орнітомімозаврів, яких також називають "страусячими" динозаврами за їхню подібність до будови страуса.

 Лапа тиранозавра - одного з найбільших триподів. Музей природничої історії в Чикаго

Очевидно, що сліди відбилися на піску, який через мільйони років став камінням-пісчаником. Це сталося влітку, оскільки взимку земля змерзалася, та й динозаври були менш активними. 105 млн років тому Австралія належала до гіпотетичного палеографічного континенту Гондвана, куди входила і Антарктида.

Тоді планета проходила період глобального потепління, тому в районі, близькому до Південного полюсу, влітку була температура біля 20 градусів за Цельсієм. "Ці сліди пояснять нам, як динозаври співіснували з полярними екосистемами, що може бути цікавим і для геології", - зазначив Ентоні Мартін.

 Фото: ibtimes.com

Сліди різні за розмірами і свідчать, що їхні власники могли мати розмір від курки до чималого журавля. Серед них є й послідовні відбитки лап однієї й тієї ж тварини.

Маленький, середні і великі сліди могли належати трьом батькам і їхньому дитинчаті. "Така собі маленька динозавряча родина, - додав Мартін. - Але це чистісіньке припущення".

Оскільки пісчаник є доволі крихким каменем, команда дослідників вирізала дві плити (кожна вагою близько 700 кг) з найбільш чіткими слідами, щоб відправити їх у музей штату Вікторія.


Ентоні Мартін показує знайдені сліди

Там iз них знімуть силіконові зліпки для подальшого вивчення.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.