Спецпроект

На Житомирщині відкрито меморіал Чуднівській битві

9 серпня в урочищі Шабелянка біля Чуднова Житомирської області урочисто відкрито та освячено духовенством меморіал "Чуднівська битва" на честь загиблих у битві 1660 року.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у церемонії взяли голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський, голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук, представники районних рад та громадських організацій області, козацтво, духовенство, місцеві жителі та журналісти.

З нагоди відкриття меморіалу відбувся мітинг, під час якого його учасники згадали часи історичної давнини та провели паралель із сьогоденням.

Зокрема, наголошувалося, що українські політики повинні навчитися домовлятися. "Українці повинні вивчати свої історичні помилки, однією з яких є участь у згаданій битві козаків, які воювали як на польському, так і на російському боці",- наголосив на мітингу отаман Житомирського крайового козацького товариства "Поліська Січ" Анатолій Шевчук.

Меморіал створений коштом спонсорів. Споруда являє собою кількаметрову гранітну капличку, в середині якої - давній хрест, що зберігся з часів Чуднівської битви.

Документи про місце Чуднівської битви досліджував житомирський історик Іван Ярмошик, який розповів про хід досліджень на мітингу.

ДОВІДКА:

Чуднівська битва відбулася 27 вересня - 2 листопада 1660 року під час московсько-польської війни 1654-67 років. Московське військо капітулювало перед польським, тоді як союзники московитів козаки Юрія Хмельницького уклали нову угоду з Річчю Посполитою.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.