Спецпроект

На Львівщині перепоховали вояків Вермахту, Червоної армії і дивізії "Галичина"

23-24 липня у Бродівському та Золочівському районах Львівщини відбулися заходи із вшанування пам'яті українських вояків, полеглих під час німецько-радянської війни у липні 1944 року у "Бродівському котлі".

Як повідомили ZAXID.NET у прес-службі Львівської обласної ради, заходи організували Львівська обласна рада, Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" та благодійний фонд "Броди-Лев".

До меморіалу на горі Жбир, що у селі Ясенів Бродівського району, за участі представників Львівської обласної ради, молодіжних організацій та колишніх дивізійників, відбулося покладання квітів та молитва за загиблими.

Також, вшановуючи пам'ять українців, які загинули, воюючи у німецьких та радянських військових формуваннях, у селі Червоне Золочівського району, на військовому кладовищі відбулося перепоховання останків загиблих вояків німецького Вермахту, радянської Червоної Армії, української дивізії "Галичина". 

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

"Вони будуть поховані поряд, і в цьому є певний символізм. Ми віддаємо данину пам`яті всім, хто воював у цій жахливій війні, - наголосив депутат Львівської обласної ради Андрій Холявка. - Пам'ять про цих людей заставляє нас відповідальніше ставитися до нашої держави. Адже існування незалежної України є гарантією того, що більше таких війн у Європі не буде".

Реконструкція прориву з оточення

Опісля перепоховання останків відбулося театралізоване військово-історичне дійство "Бродівський котел". Під час нього було реконструйовано останній бій Бродівського оточення, котрий відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) та Ясенівці.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.