Спецпроект

Міліція знайшла тих, хто вдруге смажив яєчню на Вічному вогні

Учора у столиці за підозрою у смаженні яєчні на Вічному вогні у Парку Слави 21 червня затримано виконувача обов'язки прес-секретаря міської організації партії "Свобода" Кирила Бабенцева та активіста громадської організації "Чорний комітет" Богдана Тицького.

Як повідомили УНІАН у прес-службі ВО "Свобода", у хлопців були проведені обшуки, вилучено комп'ютери і всю оргтехніку, навіть сковорідки з кухні і одяг. Після обшуку їх доставили до райвідділу міліції й не допускали адвокатів та батьків.

У свою чергу, в столичній міліції підтвердили факт затримання вказаних осіб, зауваживши, що разом із ними було затримано та відпущено на підписку про невиїзд третього молодика, який брав участь у протизаконних діях.

У міліції зазначили, що правопорушників викрили в результаті оперативно-слідчих дій, опитування свідків, які 21 червня, коли на могилі Невідомого солдата невідомі влаштували смаження яєчні на Вічному вогні, перебували у Парку Слави.

"Наразі обидва затриманих перебувають в ізоляторі тимчасового тримання, у них вилучено певні речові докази. У понеділок їм буде обиратися міра запобіжного заходу", - сказали у столичному главку, додавши: "Ніякого політичного підтексту в цьому немає. Лише наявний склад злочину за статтею 297 (наруга над могилою)".

Тим часом затриману в березні 2011 року з формулюванням "за наругу над могилою" Ганну Сінькову, яка 16 грудня 2010 року смажила яєчню з сосисками на Вічному вогні на могилі Невідомого солдата в Парку слави у Києві, суддя Родіон Киреєв - той самий, котрий судить Тимошенко - відпустив під підписку про невиїзд.

Це сталося 30 червня, повідомляє інформагенція "Поряд з вами".

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.