Спецпроект

Центру пам'яткознавства - 20 років. Вітаємо!

Центр пам'яткознавства НАНУ і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відзначив своє 20-річчя.

Про це повідомляє сайт "Відлуння віків".

З нагоди ювілею відбулися Треті Всеукраїнські Зарембівські наукові читання "Українське пам‘яткознавство: сучасні проблеми та тенденції".

В засіданнях взяли участь близько 30 науковців з наукових установ, вищих навчальних закладів, заповідників та музеїв з Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, Кіровограда, Луганська, Луцька, Львова, Опішного, Севастополя, Сімферополя, Сум, Хмельницького, Чигирина. В доповідях було висвітлено актуальні проблеми історії, теорії та практичної діяльності у сфері музеєзнавства і пам‘ткознавства.

В рамках читань також відбулися урочистості з нагоди 20-річного ювілею. Гості привітали центр з 20-річчям і побажали подальших творчих здобутків. "Історична Правда" приєднується до цих побажань.

Центр пам'яткознавства є науково-дослідною установою, чия діяльність спрямована на поглиблення теоретико-методичного рівня пам'яткознавчих студій та пам'яткоохоронної діяльності в Україні.

Співробітники Центру розробляють сучасні наукові підходи до виявлення пам'яток та їх наукової класифікації, створюють практичні програми збереження історико-культурної спадщини, проводять системні пам'яткознавчі дослідження з залученням різноманітного історико-архівного та археологічного джерельного матеріалу.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.