Спецпроект

Від КПУ вимагають розказати, як збиралися кошти на підірваного Сталіна

Суд Запоріжжя, який розглядає справу про ушкодження пам'ятника Сталіну, ухвалив вилучити в місцевому обкомі Компартії оригінали бухгалтерських документів, які підтверджують збиток, оцінений у 374 тис. гривень.

Таке рішення ухвалив Жовтневий райсуд Запоріжжя у вівторок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Суд продовжив слухання кримінальної справи, порушеної у відношенні 9 активістів ВО "Тризуб", які відпиляли голову пам'ятнику Сталіну на території Запорізького обласного комітету Комуністичної партії.

У ході вивчення об'єктивності матеріальних претензій обкому КПУ, на балансі якого був пам'ятник Сталіну, суд ухвалив здійснити в позивача виїмку оригіналів бухгалтерських документів, які підтверджують заявлену суму збитку - 374 тис. грн.

Як зазначили адвокати підсудних, даних фінансових документів, які затребував суд, недостатньо. На їхню думку, необхідна повноцінна бухгалтерська ревізія обкому КПУ, щоб зрозуміти механізм пожертвувань на пам'ятник Сталіну, а також з'ясувати, як рухалися пожертвувані гроші, а також чи проводилися вони через банк.

Крім того, на думку захисту, необхідно провести будівельну експертизу пам'ятника, визначивши його реальну вартість.

Адвокати також підкреслили, що районна податкова інспекція, до якої вони зверталися за подібними даними, погодилася надати подібну інформацію тільки за рішенням суду.

"Суд відмовив у витребуванні документів, які могли б свідчити про те, які суми витрачалися обкомом на пам'ятник. Суд вважає цю справу заполітизованою, хоча представник потерпілих у суді заявив, що пам'ятник справді встановлювався з політичних переконань. Тому захист буде наполягати на задоволенні своїх клопотань" - заявив адвокат Володимир Прудовський.

Нагадаємо, у травні 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у Запоріжжі погруддя Сталіну з силуміну. Сім місяців по тому - в грудні 2010 року - невідомі спиляли пам'ятнику голову, а в новорічну ніч його підірвали.

У спилюванні голови монумента звинувачують 9 членів націоналістичної організації "Тризуб". Вони були арештовані, але 13 квітня Жовтневий райсуд Запоріжжя звільнив їх на час судового процесу з-під арешту на поруки народних депутатів.

У вибуху пам'ятника Сталіну поки що немає навіть підозрюваних.

Мерія Запоріжжя називає встановлення комуністами пам'ятника Сталіну незаконним.

Обвинувачення в ушкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено 9 "тризубівцям".

У квітні 2011 року в селі Новослобідка під Запоріжжям відкрили пам'ятник Леніну, гроші на який виділила КПУ.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.