Спецпроект

У Дніпропетровську сплюндрували пам'ятник жертвам Голокосту

У Дніпропетровську невідомі пошкодили пам'ятник євреям - жертвам Голокосту, розстріляним у роки Другої світової війни.

Про це розповіли в центрі громадських зв'язків ГУ МВС України в Дніпропетровській області, повідомляє УП з посиланням на "Радіо "Свобода".

Невідомі зробили хуліганський напис білою фарбою і намалювали свастику.

На місці події побувала слідчо-оперативна група та керівництво міліції Дніпропетровського міськуправління.

Правоохоронці встановили, що плюндрування пам'ятника сталося в ніч на 17 травня.

Міліція розшукує зловмисників та вирішує питання про порушення кримінальної справи за статтею "Хуліганство".

За даними з дніпропетровської єврейської громади, у балці біля ботанічного саду, де наразі стоїть пам'ятник, у жовтні 1941 року були розстріляні 11 тисяч євреїв.

Торік у Дніпропетровську розбили меморіальну таблицю, присвячену цим трагічним подіям.

У січні 2011 року у Дніпропетровську сплюндрували хрест на могилі бійців Української Народної республіки.

Міліція не спромоглася знайти вандалів у жодному з випадків.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.