Спецпроект

Сплюндровано "Криницю Петра Першого" російської громади Полтавщини (ФОТО)

Невідомі в районі селища Лісові Поляни біля Полтави повторно сплюндрували історико-туристичний пам'ятник "Криниця Петра I", присвячений Полтавській битві 1709 року.

Про це журналістам повідомив керівник полтавської обласної громадської організації "Російська громада" Володимир Шестаков.

"У Полтаві періодично безкарно оскверняють пам'ятники, пов'язані з Росією. За акти вандалізму винні повинні відбувати суворе покарання, потрібно посилити кримінальне покарання", - сказав він.

Пам'ятник було замальовано червоною фарбою із зображенням тризубців, також на ньому написали "Слава Україні!".

У міліцію "Російська громада" не зверталася, оскільки, на думку Шестакова, це безрезультатно.

Фото: poltava.pl.uа

За інформацією Шестакова, восени 2008 року пам'ятник уже піддавався акту вандалізму.

"Тоді сам зруб криниці було розібрано, пам'ятний знак розписано тризубцями і непристойностями, а бронзовий картуш зі знака зник", - зазначив керівник організації.

З його слів, в 2009 році пам'ятник було відновлено "Російською громадою" за сприяння російських меценатів, представників "Громадської палати Російської Федерації", "Спілки сімей військовослужбовців Росії".

Тоді представники "Російської громади" перебрали криничний зруб, поставили столики для туристів, очистили пам'ятний камінь і встановили нову табличку.

Табличка, яка була біля криниці до квітня 2011 року

Пам'ятник "Криниця Петра I" присвячено подіям 1709 року. Солдатів російської армії, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю - нібито саме в цьому місці.

Як повідомляли "Українські новини", в 2010 році "Російська громада" ініціювала встановлення пам'ятника Катерині ІІ в Кременчуці (Полтавська область).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.