Спецпроект

Митники вилучили більшовицькі срібні "полтинники" (ФОТО)

На кордоні з Росією митники виявили спробу незаконного переміщення срібних монет та стародруків.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

До митного поста "Глухів" прибув автомобіль "Jeep Cherokee" під керуванням громадянина Росії. Громадянин обрав режим спрощеного митного контролю - "зелений коридор".

Вилучена література

Після детального огляду салону авто митники знайшли книги Л.Толстого "Полное собрание художественных призведений. Том VІ", 1930 року; "Популярный политсловарь" 1927 року та "Учебник судебной медицини" - 1901 року випуску.

Вилучені монети - перші гроші СРСР

Між стародруками лежали ще й 4 старовинні монети з чистого срібла.

Фото Держмитслужби

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 339 Митного кодексу України.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.