Спецпроект

Справу обезголовлювачів Сталіна передано до суду

Прокуратура Жовтневого району Запоріжжя затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі, порушеній проти дев'яти осіб, що підозрюються в умисному знищенні та пошкодженні бюсту Сталіну.

Як повідомила в п'ятницю прес-секретар прокуратури в Запорізькій області Маріанна Піскунова, справу передано до суду для подальшого розгляду, інформує "Кореспондент".

"Прокуратура Жовтневого району Запоріжжя затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі про умисне пошкодження та знищення майна Запорізького обкому КПУ - погруддя Сталіну, порушеній проти дев'яти осіб. Справу для розгляду по суті направлено в Жовтневий районний суд Запоріжжя", - повідомила вона.

Легенди і міфи про Сталіна в Запоріжжі

Піскунова також зазначила, що одному з обвинувачених у справі про пошкодження погруддя Сталіну змінений запобіжний захід "взяття під варту" та підписку про невиїзд, у зв'язку з закінченням досудового слідства і стану його здоров'я. Решта обвинувачених залишаються під вартою в Запорізькому слідчому ізоляторі.

Як повідомлялося, 28 грудня 2010 невідомі відрізали голову пам'ятнику Сталіну, встановленому в травні минулого року на території обласного комітету КПУ. У той же день відповідальність за це взяла на себе організація "Тризуб".

Обезголовлення силумінового Сталіна (ВІДЕО)

Кількома днями пізніше невідомі підірвали даний пам'ятник, завдавши значних збитків будівлі обкому КПУ. Відповідальність за знищення пам'ятника взяла на себе невідома організація "Перше січня".

У перші дні 2011 року по підозрою в пошкодженні пам'ятника Сталіну міліція затримала 9 осіб, серед яких члени організацій "Тризуб" і "Свобода". Зараз вони перебувають під вартою в СІЗО Запорізької області.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.