Спецпроект

Митники назбирали достатньо цінностей, щоб передати їх у музеї

Чернігівські митники вперше цього року передали конфісковані історичні та культурні цінності до українських музеїв та бібліотек.

Старовинні монети, банкноти, нагороди, друковані видання, поштові марки, побутові речі - віднині усі ці речі стануть експонатами українських музеїв та бібліотек, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Співробітники Чернігівської митниці вперше цього року передали до музейних закладів і бібліотеки затримані на кордоні при спробах незаконного вивезення за межі України та конфісковані на користь держави історико-культурні цінності.   

Представники Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка отримали двадцять старовинних видань XIX - початку XX століття, що мають історико-культурну цінність. Це твори класиків літератури: Достоєвського, Жуковського, Шиллера, Гайне, історичні й енциклопедичні видання, а також словники.

До Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського передано сорок сім предметів, що мають історичну цінність. Серед них - орден Трудового Червоного прапора, дві медалі "За відвагу", монети часів СРСР (першої половини 20 століття) та металевий ґудзик нижніх чинів ВМФ часів Російської імперії.

Вперше співробітники митниці передадуть медалі та ордени часів СРСР до Броварського краєзнавчого музею. А старовинні дерев'яні та глиняні предмети народного побуту отримає Музей народної архітектури та побуту України.

Ці предмети були виготовлені на Чернігівщині на межі ХІХ і ХХ століть і використовувались у домашньому господарстві. Згідно з експертизою, предмети мають етнографічну та історико-культурну цінність.

Фото Держмитслужби

Представники Національного музею історії України та Національного музею літератури завітали до Чернігівської митниці минулого тижня та повезли до національних музеїв дві колекції поштових марок (загалом 159 штук) різних країн світу періоду 1942-1980 років, латунний самовар 1896 року та 39 металевих підстаканників, один з яких вироблений зі срібла, а також 12 томів творів М.В. Гоголя, виданих у 1896-1900 роках.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.