Спецпроект

Ющенко оскаржив оскарження свого указу про Героя Шухевича

Учора у Вищому адмiнсудi вкотре розглядали питання щодо присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу. Заради 20-хвилинного засiдання до Києва приїхали син, Юрiй Шухевич, та адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов.

Про це повідомляє "Україна молода".

Суд приймав технiчне, але, з правової точки зору, важливе рiшення.

Нагадаємо, свого часу оскаржити указ Ющенка щодо присвоєння Роману Шухевичу Героя України виявив бажання адвокат iз Донецька Володимир Оленцевич. Донецький адмiнсуд вiдмовив йому. Але змiнилася влада, i Донецький апеляцiйний суд задовольнив аналогiчний позов Анатолiя Соловйова, якого представляв Оленцевич.

Юрiй Шухевич подав касацiйну скаргу. "Але суд намагався сховати голову в пiсок, - каже Роман Орєхов, - i зупинив провадження, вiдмовившись розглядати справу". Учора суд вiдновив касацiйне провадження, i цей стан речей, каже Орєхов, тепер вiдповiдає вимогам українського адмiнiстративного судочинства.

Як автор указу та Президент України у 2005-2010 роках, долучився до справи також i Вiктор Ющенко - окремою касаційною скаргою.

Адвокат Роман Орєхов переконаний: тепер Вищий адмiнсуд не може пiти проти власного рiшення в iншiй, абсолютно аналогiчнiй, справi і має скасувати постанову Донецького апеляцiйного суду, якою задовольнили позов Соловйова.

"Слава Богу, ми в Києвi, а не в Донецьку", - сказав Орєхов.

16 лютого Вищий адмiнсуд розглядатиме аналогiчний позов Оленцевича вже як перша iнстанцiя.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.