Спецпроект

З України намагалися вивезти старовинний хрест і годинники (ФОТО)

Митники попередили спробу вивезення з України трьох старовинних годинників.

Митники попередили спробу вивезення з України трьох старовинних годинників.

Про це повідомляє прес-служба Держмитслужби.

Годинники виявили в автомобілі "Мерседес-Бенц" під керуванням громадянина Росії, що прямував до себе додому з нашої держави.

Один з настінних годинників був знайдений під час митного огляду на задньому сидінні автомобіля. Ще два подібних перевозились у багажному відділенні.

 
Як пояснив громадянин, старовинні годинники він придбав на столичному ринку у двох літніх людей, а про те, що вони можуть являти собою будь-яку культурну чи історичну цінність навіть і не підозрював

Ці товари обмежені до вільного переміщення через митний кордон України і потребують відповідних документів. Жодних дозвільних документів громадянин при собі не мав.

 
Старовинні годинники відправили на експертизу, яка визначить остаточно чи належать вони до культурний та історичних цінностей.

Крім того, митники спільно з прикордонниками виявили спробу переміщення через кордон старовинного хреста.

Восьмикутний наперсний хрест виявили у громадянки Росії, яка прямувала зі своєї держави до Болгарії у приватних справах.

 
 

На лицьовій стороні хреста зображення розіп'ятого Ісуса Христа, із зворотної сторони  - текст священного письма XVIII століття. Латунь білого та синього кольору, старослов'янське "Царь Славы", "СNЬ БЖIИ" "К Т" (копие, трость) та ін.

Цінність виявленого хреста підтвердили експерти-мистецтвознавці.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.