Спецпроект

З України намагалися вивезти старовинний хрест і годинники (ФОТО)

Митники попередили спробу вивезення з України трьох старовинних годинників.

Митники попередили спробу вивезення з України трьох старовинних годинників.

Про це повідомляє прес-служба Держмитслужби.

Годинники виявили в автомобілі "Мерседес-Бенц" під керуванням громадянина Росії, що прямував до себе додому з нашої держави.

Один з настінних годинників був знайдений під час митного огляду на задньому сидінні автомобіля. Ще два подібних перевозились у багажному відділенні.

 
Як пояснив громадянин, старовинні годинники він придбав на столичному ринку у двох літніх людей, а про те, що вони можуть являти собою будь-яку культурну чи історичну цінність навіть і не підозрював

Ці товари обмежені до вільного переміщення через митний кордон України і потребують відповідних документів. Жодних дозвільних документів громадянин при собі не мав.

 
Старовинні годинники відправили на експертизу, яка визначить остаточно чи належать вони до культурний та історичних цінностей.

Крім того, митники спільно з прикордонниками виявили спробу переміщення через кордон старовинного хреста.

Восьмикутний наперсний хрест виявили у громадянки Росії, яка прямувала зі своєї держави до Болгарії у приватних справах.

 
 

На лицьовій стороні хреста зображення розіп'ятого Ісуса Христа, із зворотної сторони  - текст священного письма XVIII століття. Латунь білого та синього кольору, старослов'янське "Царь Славы", "СNЬ БЖIИ" "К Т" (копие, трость) та ін.

Цінність виявленого хреста підтвердили експерти-мистецтвознавці.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.